- навѣсть
- навѣсть зрада.
Амфілохієва публікація рукопису: «Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете», кн. вторая, апрель — июнь. II. Материалы историко-литературные, М.. 1884.
навѣсть
Смотреть что такое "навѣсть" в других словарях:
нав'язливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
навіженість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
навіюваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
нав'язливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. нав язливий. 2) Те саме, що нав я/зливі ста/ни … Український тлумачний словник
навівати — а/ю, а/єш і наві/ювати, юю, юєш, недок., наві/яти, і/ю, і/єш, док. 1) тільки недок. навіва/ти, неперех. Слабо, злегка віяти (у 1 знач.). 2) перех. Приносити вітром, потоком повітря. || безос. 3) перех., перен. Викликати в когось який небудь… … Український тлумачний словник
навіженість — ності, ж. Стан за знач. навіжений 2), 3) … Український тлумачний словник
навіженство — а, с. Те саме, що навіженість … Український тлумачний словник
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
нав'ялювати — юю, юєш, недок., нав яли/ти, в ялю/, в я/лиш, док., перех. В ялити певну кількість чого небудь … Український тлумачний словник
навіяти — вієш, віє, Пр. 1. Злегка віяти, повівати. 2. Викликати певний настрій, стан. 3. Очищати певну кількість чого небудь. Навіяли корец пшениці за короткы минуты … Словник лемківскої говірки
навіюваність — ності, ж. Властивість особи, що проявляється в підвищеній сприйнятливості психічного впливу іншої особи … Український тлумачний словник
